Співпраця
Важливим фактором підготовки висококваліфікованих спеціалістів є якісне методичне забезпечення усіх видів навчального процесу: лекційних курсів, практичних і лабораторних занять, курсового і дипломного проектування, організація самостійної та науково-дослідної роботи студентів і виробничих практик. У діяльності кафедри по методичному забезпеченню навчального процесу можна виділити наступні основні види робіт: Лабораторна база кафедри. На кафедрі обладнано три лабораторії (автоматизованого проектування, теорії механізмів і машин та обладнання переробних і харчових виробництв) і два кабінети (деталей машин і підіймально-транспортних машин). Найбільш оригінальним є кабінет деталей машин, основу якого складає 15 стендів, на яких нерухомо розміщені натурні взірці деталей машин і вузлів. Всі стенди охоплюють наступні теми курсу деталей машин (в дужках вказані розробники стендів): Матеріали стендів дозволяють у систематизованому вигляді дати коротку характеристику деталей машин загального призначення за допомогою натурних зразків основних деталей і вузлів, їхню класифікацію й особливості конструкції, найбільш характерні приклади використання і види руйнування. Так, наприклад, на стенді «Різьбові з’єднання» розміщені зразки та реальні деталі, що мають різні типи різьби, конструкцію і призначення, наведені приклади різьбових з’єднань і їхні деталі, а також деякі способи стопоріння деталей нарізних сполучень. Для оснащення стендів використовувалися деталі машин різних галузей промисловості та сільського господарства. Більшість зразків і вузлів належали реальним машинам, інші – спеціально виготовлені для кабінету. Слід зазначити, що кабінет був обладнаний практично без істотних матеріальних витрат. Активну участь у його оснащенні прийняли всі викладачі кафедри та багато студентів вечірньої форми навчання. Загальний план оснащення кабінету був розроблений колективно, при цьому були враховані переваги і недоліки раніше існуючого кабінету. Кожному викладачеві кафедри було доручено обладнати 1...3 стенда. Вони розробляли їхній зміст, план розміщення зразків і написів, а також виконували монтаж, попередньо обговоривши зміст кожного стенда на засіданні кафедри. Персональна відповідальність викладачів за визначену ділянку роботи, строго встановлені терміни виконання і колективна зацікавленість у створенні методично продуманого і сучасного кабінету сприяли тому, що протягом одного року в основному було закінчене виготовлення і монтаж усіх стендів, лабораторних установок. Усі стенди закріплені на вертикальних стійках. Дерев'яні і металеві конструкції лабораторій і кабінетів кафедри розроблені доц. Пастухом І.М. Під стендами, на цих же стійках, встановлені дві полички, на яких розміщені аналогічні відповідним стендам деталі машин і деякі вузли, які студенти можуть брати в руки для більш детального вивчення. Над стендами розміщені фотографії різних машин, устаткування і пристроїв. Ці фотографії встановлені головним чином з естетичних міркувань, проте, є прикладом використання тих або інших деталей і вузлів машин. На підлозі (під стендами) встановлені більш важкі та габаритні вузли, пристрої загального призначення (приклади двигунів, редукторів, варіаторів швидкості, підшипників тощо). Над кожним стендом поміщені заголовки, а всі експонати мають відповідні написи. Навісна і швидкозмінна конструкція стендів дозволяє при необхідності порівняно легко їх демонтувати, що значно полегшує заміну існуючих зразків і встановлення нових. Відстань між стендами і стіною обрано такою, що може пройти людина (для прибирання, монтажу і демонтажу). У кабінеті, крім вищевказаних стендів, є ряд навчальних лабораторних установок конструкції СКБ Мінвузу СРСР, моделі зубчастих редукторів, у т.ч. з відповідними розрізами. Опис усього цього оснащення не наводимо, оскільки воно добре відоме викладачам курсу «Деталі машин». У кабінеті деталей машин проводяться лекційні, практичні і лабораторні заняття, консультації з теоретичного курсу і курсового проектування, іспити. Наявність натурних зразків деталей і вузлів машин служить наочним матеріалом для закріплення теоретичного курсу, успішного проведення практичних занять і виконання курсового проекту (роботи). Студенти більш свідомо і швидше виконують усі ці роботи. Крім того, досвід використання такого кабінету показує, що його високе естетичне оформлення, чистота і порядок привчають студентів до дисципліни, більш уважному ставленню до навчання. Лабораторія теорії механізмів і машин (ТММ) оснащена, в основному, типовим навчально-лабораторним устаткуванням – різними установками та приладами, моделями механізмів, що серійно випускалися підприємствами Мінвузу СРСР і які, в основному, забезпечували навчальний процес курсу ТММ. Оригінальним є комплект моделей кінематичних пар (15 моделей) і тіньових (кольорових) моделей плоских механізмів (ТМПМ) (110 моделей), що розроблені проф. Кіницьким Я.Т. та виготовлені лаборантами кафедри Сіренко В.М. та Школярем Ю.І. Перші моделі дозволяють у натурі демонструвати конструкцію і принцип роботи тих або інших кінематичних пар; другі, крім того, дозволяють за допомогою проекційного апарата «Полілюкс» демонструвати на екрані будь-яких розмірів роботу механізмів у русі. Особливо зручно їх використовувати під час лекцій, групових або індивідуальних консультацій. Основу моделей складають плати з прозорого органічного скла, на які монтуються ті або інші механізми, ланки яких, як правило, виготовлені з кольорового органічного скла. Привод механізму ручний і винесений за межі основи (плати). Комплект ТМПМ охоплює всі основні розділи курсу ТММ, зокрема шарнірно-важільні механізми – 38 моделей, механізми передач – 20, кулачкові механізми – 24, механізми з зупинкою вихідної ланки – 21, інші механізми – 7. При розробці конструкції моделей механізмів ставилися такі вимоги: Створені моделі механізмів (разом зі слайдами, малюнками, таблицями, виготовленими на прозорій плівці) зарекомендували себе досить ефективним технічним засобом навчання (ТСО), оскільки дозволяють ілюструвати конструкцію і принцип роботи механізмів як безпосередньо (при індивідуальних консультаціях), так і в будь-якій за розмірами аудиторії (лекції, практичні і лабораторні заняття, групові консультації). За якістю зображення і повнотою інформації їх можна поставити близько до навчальних кінофільмів. У деяких випадках розробленні моделі мають навіть переваги, оскільки дозволяють на відміну від кінофільмів варіювати зображенням, змінювати і порівнювати механізми тощо. Крім того, вартість і час виготовлення таких моделей у порівнянні з кінофільмами значно менші і, що не менш важливо, студент має можливість безпосередньо ознайомитися з натуральною моделлю в роботі (доступ до моделей вільний). У багатьох випадках скорочується час подання матеріалу, хоча обсяг і зміст значно збільшуються; студенти слухають такі лекції з більшою зацікавленністю. На лекції, як правило, показуються лише ті моделі механізмів, схеми які знаходяться в текстах лекцій або рекомендованих підручниках. Проте, це не заперечує використання в навчальному процесі інших видів ТСО. Викладач повинен у кожному конкретному випадку сам вирішувати, який спосіб демонстрації йому застосовувати для найбільш переконливого подання інформації. Такі або подібні моделі механізмів можуть бути використані при підготовці навчальних відео- або кінофільмів, при викладанні інших дисциплін, зокрема таких як теоретична або прикладна механіка, деталі машин, фізика, математика, спеціальні дисципліни, що вивчають ті або інші механізми. Основу кабінету підіймально-транспортних машин складає 12 настінних стендів за наступною тематикою. Весь демонстраційний матеріал стендів складається з малюнків або реальних малогабаритних і порівняно легких деталей або вузлів, що показують їхній види, конструкцію в цілому й окремих вузлах або деталей. Під цими стендами розміщені столи, на яких ілюструються різні деталі та вузли реальних підіймально-транспортних машин. Крім того, у кабінеті встановлена реальна приводна станція підвісного конвеєра і ряд моделей, виготовлених студентами університету (зокрема: баштового, поворотного та козлового кранів; підвісного, стрічкового і пластинчастого конвеєрів), а також реальні елементи цих машин: підвіски, гальма, редуктори тощо. У створенні кабінету брали участь проф. Каплун В.Г., Кіницький Я.Т., доценти Пастух І.М., Рудишин В.Д., Лук’янюк М.В., ст. викл. Береговий І.М. Кабінет обладнання переробних і харчових виробництв оснащений типовими машинами і апаратами, що призначені для механічної та теплової обробки харчових продуктів. Він слугує базою для проведення лабораторних і практичних робіт з навчальних дисциплін «Процеси і апарати харчових виробництв», «Технологічне обладнання харчових виробництв», «Машини-автомати та потокові лінії», «Монтаж, діагностика та ремонт обладнання» тощо. Аудиторія містить настінні стенди, на яких зображені машино-апаратурні схеми типових технологічних процесів харчових виробництв. На стендах наведені також схеми машин та апаратів, що входять у класифікацію обладнання за функціональним призначенням, зокрема для: У створенні кабінету брали участь проф. Кіницький Я.Т., Стечишин М.С., доц. Лук’янюк М.В., ст. викл. Терещенко В.П. Методичне забезпечення лабораторних занять і курсового проектування. З усіх дисциплін кафедри розроблені методичні вказівки для проведення лабораторних занять, виконання контрольних робіт і курсового проектування, які наведені нижче. Перші враховують можливості й оснащення лабораторій кафедри, другі – специфіку спеціальностей університету. Комплект методичних вказівок для курсового проектування, в основному, містить наступні складові: Таке методичне забезпечення курсового проекту значно полегшило самостійну роботу студентів, дещо розвантажило викладачів, підвищило якість проектів і рівень знань студентів, прискорило терміни їхнього виконання. Дидактичні матеріали. При викладанні технічних дисциплін (ТММ, деталі машин, прикладна механіка та ін.) використовується багато рисунків, часом дуже складних. Класичний метод читання лекцій, при якому лектор із крейдою в руках викладає матеріал, а студент спішно конспектує, не відповідає сучасному розвиткові науки і техніки. На таких лекціях втрачається багато часу на виконання рисунків, схем, формул. Темп лекції повільний, студенти досить швидко стомлюються, зменшується сприйняття матеріалу, що викладається. Використання при цьому плакатів, схем, кінофільмів (останні практично не збереглися), діафільмів або відеофільмів, безумовно, поліпшує навчальний процес, але не вирішує всіх проблем. Технічні засоби навчання дозволяють більш глибоко ознайомити студентів з матеріалом, що викладається, розширити можливості лектора. Проте, можливості людської пам'яті не безмежні, така інформація, показана лише на екрані і не перенесена в конспект лекції (усього записати неможливо) дуже швидко забувається, а матеріалів для повторення у студентів не залишається. І виходить, що лекція красива, змістовна, а користь від неї, як правило, мізерна. Тому на кафедрі з усіх дисциплін були розроблені дидактичні матеріали (альбоми рисунків до курсів лекцій), що видаються студентам безкоштовно, а викладачами використовуються відповідні слайди для проекційної апаратури. При складанні таких альбомів усі рисунки тієї або іншої дисципліни розділені на три частини. Перша частина містить у собі всі нескладні рисунки, що несуть, як правило багато інформації. Такі рисунки відсутні в альбомі, лектор рисує їх на дошці, а студенти в конспекті. Друга частина містить порівняно складні рисунки, що також несуть значний обсяг інформації. Такі рисунки знаходяться в альбомі (відзначені зірочкою), лектор рисує їх на дошці (це він робить швидше, ніж студенти), студенти ж не рисують, а лише записують номер рисунка і пояснення лектора. Третя частина містить досить складні рисунки (різні схеми, таблиці, аксонометричні види механізмів і машин, їхню класифікацію і т.п.). Такі рисунки (або моделі) також наведені в альбомі, але ні викладач, ні студенти їх не рисують, вони демонструються на екрані, а студенти записують номер рисунка і пояснення викладача. Таким альбомом зручно користуватися при самостійному вивченні конспекту лекції (рисунки завжди перед очима, не треба перегортати конспект). Крім того, якість рисунків висока, є можливість збільшити їх кількість для більш глибокого розкриття змісту дисципліни. При цьому скорочується час викладання (часом до 30%) і збільшується глибина подання. Необхідність у таких альбомах відпадає, якщо підготувати конспект або повні тексти лекцій, як це зроблено на кафедрі з дисциплін ТММ, прикладна механіка, машини-автомати, потокові та автоматичні лінії, конструювання обладнання харчових виробництв. Організація самостійної роботи студентів. Якісне забезпечення навчального процесу, наявність висококваліфікованих викладачів (на кафедрі працює 8 професорів, 4 доцентів, 3 досвідчених старших викладачів і лише 1 асистент), відповідної навчально-методичної літератури та матеріальної бази вже самі по собі забезпечують нормальні умови для самостійної роботи. Проте, для стимулювання ритмічної та якісної самостійної роботи студентів з дисциплін кафедри важливу роль відіграє чітка постановка (завдання) на той або інший вид робіт і графік її виконання. Більш того, при виконанні курсових проектів використовується ціла система «премій» або «штрафів». Наприклад, при видачі завдання на курсовий проект з ТММ вказується графік виконання всіх розділів проекту, система заохочення і розклад консультацій, зручний для студентів. За виконання кожного розділу (листа) проекту виставляється 4 оцінки (у трьох бальній системі): Якщо перший розділ (лист) курсового проекту виконаний у вказаний термін, то обсяг другого – дещо зменшується (наприклад, замість силового розрахунку механізму в трьох положеннях студент виконує в двох і т.п.) тобто відстаючий студент повинен виконувати трохи більший обсяг роботи. Загальна оцінка складається зі середньоарифметичних оцінок, отриманих за кожен розділ. Загальний захист курсового проекту не проводиться, якщо студент одержав позитивну оцінку і погоджується з нею, інакше – уся процедура захисту курсового проекту класична. У курсі деталей машин і прикладної механіки викладачі, навпаки, видають студенту додаткову роботу. Така організація курсового проектування не тільки стимулює більш ритмічну роботу студентів над курсовими проектами, а значно покращує якість проектів (студенти самі регулюють свої оцінки, переробляючи відповідні аркуші, записку, або краще готуються до захисту). Підготовка навчальних посібників і підручників. Відсутність підручників з дисциплін кафедри українською мовою і насамперед з теорії механізмів і машин, прикладної механіки, змусило звернути увагу викладачів кафедри на ці проблеми. Ще в 1992 р. при участі проф. Кіницького Я.Т. був підготовлений навчальний комплекс з технічної механіки, призначений для механічних спеціальностей коледжів і немеханічних спеціальностей ВНЗ. Аналогічний навчально-методичний комплекс з ТММ був розроблений одноосібно проф. Кіницьким Я.Т. Для складання підручника з ТММ спочатку протягом 9 років (1990-1998) були підготовлені й опубліковані повні тексти лекцій у вигляді окремих випусків (9 частин), які були апробовані в навчальному процесі, а потім у трохи скороченому вигляді опубліковані окремими підручниками. Всі раніше розроблені методичні вказівки з курсового проектування і контрольних робіт для студентів-заочників були об'єднані і видані у вигляді практикуму та збірника задач і тестів з ТММ. Таким чином, удалося розробити повний навчально-методичний комплекс з ТММ для студентів механічних і машинобудівних спеціальностей. Розпочата робота з підготовки та видання конспектів лекцій та навчальних посібників з дисциплін спеціальності ОХВ (проф. Стечишин М.С., доц. Білецький О.О.). Комп’ютеризація навчального процесу та наукової роботи. Для підвищення ефективності і прискорення комп’ютеризації навчального процесу та наукової роботи на кафедрі створений кабінет автоматизованого проектування, який обладнаний 16 персональними комп'ютерами. Кабінет, в основному, призначений для проведення занять з дисциплін кафедри і виконання студентами самостійної роботи (розрахунково-графічних робіт, курсового проектування), пов'язаної з використанням ЕОМ. У навчальному процесі та науковій роботі, крім комерційних програмних продуктів, використовуються власні програми: кінематичне дослідження механізмів (KDM), синтез кулачкових механізмів (KUL) проектування приводів машин (PARDRV і IMPAS), розрахунок валів на міцність (VAL) та ін.
