Склад
|
Основним принципом формування викладацького складу кафедри є високий професіоналізм викладачів, їх науковий потенціал і педагогічна майстерність. Шляхи досягнення цієї мети різні, основні з них наступні:
10 викладачів, які працюють на кафедрі та мають учені ступені, захистили дисертації, працюючи в університеті, у тому числі 8 докторських. Останнім часом кафедра готує викладачів із числа студентів свого університету. У цьому випадку схема підготовки кандидатів наук наступна: 1) студентська науково-дослідна робота; 2) науково-дослідна робота у НДС; 3) аспірантура. Це дозволяє стабілізувати викладацький склад кафедри, підтримувати традиції кафедри та університету, часто простіше розв’язуються житлові проблеми. Уже зараз на кафедрі більше половини штатних викладачів – випускники нашого університету (Семенюк М.Ф., Шалапко Ю.І., Лук’янюк М.В., Бачинська Н.К., Харжевський В.О., Педан В.М., Терещенко В.П., Марченко М.В.). 8 чоловік навчаються в аспірантурі. На цей час на кафедрі працює 15 штатних викладачів, із них 7 д.т.н. (Каплун В.Г., Кіницький Я.Т., Семенюк М.Ф., Стечишин М.С., Олександренко В.П., Пастух І.М., Шалапко Ю.І.), 4 доценти, к.т.н. (Бачинська Н.К., Білецький О.О., Лук’янюк М.В., Харжевський В.О.), 3 старших викладачі (Береговий І.М., Педан В.М., Терещенко В.П.), один асистент – Марченко М.В. Крім цих викладачів на кафедрі (на умовах погодинної оплати) працює ще професор, д.т.н. Костогриз С.Г. і доцент, к.т.н. Міронова Н.Г. (завідувач кафедри екології). Отже, всього на кафедрі працює 17 викладачів, із них 14 мають наукові ступені (82,4%), причому 47% доктори наук. Навчально-допоміжний персонал – 6 чол.
 Склад кафедри (2009 р.) |
| Склад кафедри |
Костогриз Сергій Григорович
перший проректор, д.т.н., проф.
Народився 30.01.1941 р. в с. Вовчок Бершадського району Вінницької області. Закінчив у 1958 р. із золотою медаллю Ольгопільську середню школу і вступив до Львівського лісотехнічного інституту, який закінчив з відзнакою у 1963 р. за спеціальністю «Лісоінженерна справа». Потім працював у Гузеріпльському ліспромгоспі Центрального науково-дослідного інституту механізації та електрифікації лісової промисловості (Краснодарський край), майстром, технічним керівником, начальником дільниці.
У період 1965-1966 рр. служив у Радянській армії. У 1969 р. закінчив аспірантуру при кафедрі транспорту лісу та тягових машин Львівського лісотехнічного інституту і був направлений Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти УРСР у Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування для роботи на посаді асистента. Роботу на цій посаді розпочав на кафедрі опору матеріалів і деталей машин. У кінці 1969 р. захистив кандидатську дисертацію, результати якої були використані в удосконаленні трелювальних машин Онежським тракторним заводом.
Працюючи в університеті, займав науково-педагогічні посади асистента, старшого викладача, доцента. З 1975 р. декан механічного факультету, а з 1982 р. проректор з навчальної роботи. За його безпосередньою участю розроблені комплекси дидактичних матеріалів і методичного забезпечення з навчальних дисциплін «Теорія механізмів і машин», «Деталі машин», «Основи теорії коливань та віброзахисту» створені оригінальні навчальні лабораторії та навчальні кабінети з цих курсів. Викладацьку та адміністративну діяльність С.Г. Костогриз завжди поєднував з активною науково-дослідницькою роботою. Протягом багатьох років здійснював керівництво госпдоговірними науково-дослідними роботами з проблем динаміки технологічного обладнання машинобудування. Ним розроблені та впроваджені у виробництво оригінальні конструкції стендів для динамічних випробувань пружних муфт та номінально нерухомих з’єднань деталей машин, високонадійні механічні прилади для передачі електричних сигналів з нерухомих об’єктів на об’єкти, що перебувають в обертовому русі. Він є автором більше 110 наукових робіт та 27 винаходів, багато з яких запроваджені у виробництво. Нагороджений знаком «Винахідник СРСР». Під його науковим керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації.
У 1995 р. захистив докторську дисертацію. З 2002 р. С.Г. Костогриз працює на посаді першого проректора Хмельницького національного університету. У центрі його науково-педагогічної діяльності перебувають питання якості навчального процесу у вищих закладах освіти. Він є співавтором колективної монографії «Державні стандарти освіти: теорія і методика» та серії методичних розробок з проблем запровадження кредитно-трансферної системи організації навчального процесу та управління якістю підготовки фахівців у вищих закладах освіти.
Багатолітня робота С.Г. Костогриза відзначена орденом «Знак пошани», йому присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».
Каплун Віталій Григорович
завідувач кафедри (1971-1982 рр.),
д.т.н., проф.
Народився 11 серпня 1938 р. в с. Каскада Новоушицького району Хмельницької області в сім’ї службовця. У 1955 році закінчив середню школу і вступив до Львівського лісотехнічного інституту, який закінчив з відзнакою в 1960 р. і одержав диплом інженера-технолога за спеціальністю «Лісоінженерна справа». Після закінчення інституту працював конструктором, заступником начальника цеху і начальником цеху Заволжського деревообробного заводу № 3 тресту № 15 Будіндустрія Горьковської області.
З 1963 до 1966 року навчався в аспірантурі Львівського лісотехнічного інституту та в 1968 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1966 р., за направленням Міністерства освіти України, працював у Хмельницькому філіалі Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова на посадах асистента та старшого викладача. З 1968 р. до 1978 р. працював у Хмельницькому технологічному інституті побутового обслуговування на посаді доцента, а з 1978 р. до 1988 р. завідувач кафедри деталей машин і ТММ цього вузу.
З 1988 року – перебував у творчій відпустці для написання докторської дисертації, яку успішно захистив у 1991 р. У цьому ж році одержав звання професора. У 1994 – 2008 рр. працював на посаді проректора з наукової роботи Хмельницького національного університету. Із 2008 по теперішній час – професор кафедри машинознавства і директор Науково-дослідного інституту ХНУ з трибології і матеріалознавства. У 1998 року обраний академіком Української технологічної академії. За його ініціативою в 1998 р. в університеті створені та успішно працюють в даних умовах під його керівництвом Спільна Міносвіти і НАН України лабораторія прогресивних методів зміцнення та Подільський фізико-технологічний центр, де створюються новітні технології зміцнення поверхні деталей машин, інструменту і оснащення. Ним створено Територіальний інноваційний центр «Поділля» (технопарк) для впровадження наукових досліджень університету, нових технологій та проходження практики студентів, а також Регіональний інформаційно-інноваційний центр енергозбереження для проведення енергетичних обстежень підприємств і організацій та впровадження енергозберігаючих заходів.
Каплуном В.Г. створена наукова школа іонно-плазмового зміцнення металів в антикрихкісному середовищі. Уперше в світовій практиці розроблені наукові основи технології дифузійного зміцнення поверхні металів в плазмі тліючого розряду в безводневому середовищі, які виключають водневу крихкість металів і забезпечують високу твердість та зносостійкість поверхні, конструкційних елементів. Під його керівництвом виконано 10 держбюджетних і 22 госпдоговірні науково-дослідні роботи, які впроваджені у виробництво, опубліковано 242 наукові праці, в тому числі 25 авторських свідоцтв і патентів. За його ініціативи і підтримки в університеті видаються 3 наукових журнали, діють дві спеціалізовані вчені ради зі захисту докторських і кандидатських дисертацій. Він успішно передає свій досвід учням, серед яких 5 захистили кандидатські та один докторську дисертації, 4 учні завершують кандидатські дисертації. Каплун В.Г. виконував і виконує викладацьку і методичну роботи на кафедрі машинознавства, читаючи курси «Деталі машин», «Підіймально-транспортні машини» і спецкурси «Високоенергетичні зміцнюючі технології», «Інженерія поверхні деталей машин», «Прогресивні методи зміцнення поверхні», ним розроблені ряд методичних вказівок до лабораторних робіт та курсового проектування. Під його керівництвом були закладенні основи матеріально-технічної бази кафедри, зокрема, під час його перебування завідувачем кафедри, створені оригінальний кабінет деталей машин, лабораторія теорії механізмів, започаткований кабінет підіймально-транспортних машин, тривалий час був керівником і відповідальним в університеті за впровадження технічних засобів навчання.
Кіницький Ярослав Тимофійович
завідувач кафедри, д.т.н., проф.
Народився 9 лютого 1939 р. в с. Раково Старосамбірського району Львівської області в сім’ї сільського писаря. У 1955 р., після закінчення середньої школи, розпочав трудову діяльність вантажником у Львівському магазині хімреактивів. У 1961 році з відзнакою закінчив механічний факультет Українського поліграфічного інституту ім. Ів. Федорова за спеціальністю «Поліграфічні машини» і був направлений на роботу в м. Казань, де працював майстром, конструктором комбінату друку. У 1962 році повернувся до Львова, де працював інженером-конструктором заводу автонавантажувачів. З 1963 року працює в м. Хмельницькому на викладацькій роботі в організованому від поліграфічного інституту загальнотехнічному факультеті, на базі якого створений Хмельницький національний університет: спочатку асистентом, старшим викладачем, доцентом, а з 1982 р. – завідувач кафедри «Деталі машин і ТММ» (зараз кафедра машинознавства).
У 1971 році заочно закінчив аспірантуру при поліграфічному інституті і захистив кандидатську дисертацію. У 1975 році йому присвоєно вчене звання доцента кафедри «Деталі машин і ТММ», в 1991 році – професора кафедри «Основи конструювання машин», а в 1994 році захистив докторську дисертацію. Кіницький Я.Т. – автор більше 140 наукових і науково-методичних робіт, зокрема 4 підручників, 3 навчальних посібників, монографії, 8 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Під його керівництвом виконана велика кількість науково-дослідних робіт як за державним замовленням, так і на госпдоговірних засадах, успішно працюють над кандидатськими дисертаціями 4 аспіранта, двоє з них вже захистили дисертації, решта готують їх до захисту. Основний науковий напрямок – аналіз і синтез шарнірно-важільних напрямних механізмів та побудованих на їх основі механізмів із зупинкою вихідної ланки.
Я.Т. Кіницький багато зробив для розбудови університету, створенню матеріальної бази кафедри машинознавства. Ним, разом з іншими викладачами кафедри, обладнано ряд оригінальних лабораторій і кабінетів. Йому належить цілий ряд оригінальних науково-методичних розробок: перший, написаний українською мовою, фундаментальний навчально-методичний комплекс з теорії механізмів і машин (ТММ), який включає підручник, практикум і збірник задач та тестів, котрі забезпечують всі види робіт студентів; аналогічний комплекс з технічної механіки (у співавторстві), уніфіковані алгоритми розрахунку механізмів на ЕОМ, альбом рисунків з ТММ, короткий довідник з ТММ, тіньові моделі плоских механізмів, методика щорічного рейтингового оцінювання роботи професорсько-викладацького складу та наукових співробітників університету.
Я.Т. Кіницький бере активну участь у громадському житті університету та за його межами. Майже 20 років обирався членом профкому професорсько-викладацького складу та співробітників університету, з них 8 років був на громадських засадах головою профкому, а 5 років – заступником голови, 6 років – членом обкому профспілки працівників освіти та науки, Нагороджений нагрудним знаком МВССО СРСР за високі показники в роботі вищої школи, «Відмінник народної освіти України», лауреат премії Мінвузу України за навчально-методичну роботу і обласної премії за наукову роботу. Є членом Національного комітету України з теорії механізмів і машин, бере участь у роботі спеціалізованих вчених рад по захисту докторських і кандидатських дисертацій Хмельницького національного університету та НУ «Львівська Політехніка» за спеціальністю 05.02.02 – машинознавство. У 1999 р. йому присвоєне почесне звання «Заслужений професор Технологічного університету Поділля».
Семенюк Микола Федорович
д.т.н. (СРСР), Dr.-Ing. habil. (ФРН), проф.
Народився 5 березня 1953 р. у м. Хмельницькому. Після закінчення середньої школи вступив на механічний факультет Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування, який закінчив в 1975 р. за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструмент». У цьому ж році розпочав свою трудову діяльність інженером-механіком Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування.
У 1975-1976 рр. проходив військову службу, після завершення якої повернувся в інститут і працював на посадах програміста, керівника групи програмістів, старшого наукового співробітника, асистента, старшого викладача, доцента. Без відриву від виробництва підготовив і в 1983 р. захистив кандидатську дисертацію.
У 1988-1989 рр. за направленням Державного комітету з народної освіти СРСР проходив стажування в Німецькій Демократичній Республіці для підготовки докторської дисертації. З дозволу ВАК СРСР представив дисертацію до захисту за місцем стажування – у Вищу технічну школу Циттау, яку захистив в 1991 р. Оскільки ВАК СРСР з політичних міркувань (захист в капіталістичній країні) відмовився провести нострифікацію і визнати німецький диплом, був проведений повторний захист в Київському інституті інженерів цивільної авіації. Він є першим випускником вузу, що став доктором наук. Після захисту докторської дисертації обраний на посаду професора кафедри машинознавства, на якій працює і донині.
Семенюк М.Ф. є членом редколегії ряду фахових журналів, спеціалізованих вчених рад. Протягом 19 років очолює науковий семінар спеціалізованої вченої ради при Хмельницькому національному університеті по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора технічних наук. За дорученням ректорату протягом 1993 - 2001 рр. очолював відділ міжнародних зв'язків університету. У 2001 р. був запрошений німецьким вузом для викладацької роботи протягом навчального року.
Семенюк М.Ф. розробив оригінальний курс теорії механізмів і машин, що сприяло покращанню викладання цієї дисципліни. Створив мультимедійний підручник з теорії механізмів і машин, який не має аналогів не тільки в країнах колишнього СРСР і в Німеччині, але й в Євросоюзі.
Семенюк М.Ф. – автор більше 100 наукових робіт. З числа випускників вузу підготував 7 кандидатів технічних наук. Майже всі вони зараз є викладачами Хмельницького національного університету. За плідну викладацьку і наукову роботу неодноразово нагороджувався почесними грамотами ректорату, Хмельницької облдержадміністрації та обласної ради. Міністерством освіти України відзначений як «Відмінник освіти України».
Пастух Ігор Маркович
д.т.н., доц.
Народився 9 травня 1940 р. в с. Миколаїв Хмельницького району Хмельницької області. Після закінчення з відзнакою механічного факультету Львівського лісотехнічного інституту в 1961 р. працював змінним майстром, старшим конструктором Душанбінського меблевого комбінату, головним конструктором, начальником конструкторсько-технологічного відділу, виконуючим обов’язки головного інженера виробничого об’єднання «Таджикмеблі» (м. Душанбе, Таджикистан). Одночасно з 1965 до 1969 роки навчався в аспірантурі Львівського лісотехнічного інституту. У 1971 р. захистив в Ленінградській лісотехнічній академії ім. С. М. Кірова кандидатську дисертацію.
Із 1972 р. – старший викладач, доцент, професор кафедри машинознавства Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування, за сумісництвом з 1992 р. – завідувач Подільським науковим фізико-технологічним центром Хмельницького національного університету. Ним розроблені наукові основи методики та практичного впровадження автоматизованих засобів контролю знань як з дисциплін кафедри машинознавства, так і інших кафедр університету. Плідна робота по впровадженню обчислювальної техніки в навчальний процес завершилась розробкою не тільки методичних посібників з цього питання, але і серії програмних продуктів як для ЕОМ попередніх поколінь, так і для сучасних ПЕОМ. Видана ціла серія методичних розробок з курсового проектування з машинознавства для всіх технічних спеціальностей університету, причому в цих роботах напрацьована оригінальна методика самостійної роботи студентів, яка забезпечує практичне засвоєння та отримання навичок проектної діяльності з мінімальними затратами часу. Дякуючи цьому, забезпечена повна методична база навчального процесу як денної, так і заочної форм навчання з дисципліни основи конструювання машин. Разом з іншими викладачами кафедри бере активну участь у створенні сучасних кабінетів і лабораторій кафедри.
У 2008 р. захистив в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук. Автор біля 230 наукових робіт, у тому числі 2 монографій, 40 патентів та авторських свідоцтв на винаходи, 26 робіт з методики вищої школи, при цьому загальний обсяг методичних праць становить 73 д.а., йому присвоєно звання «Заслужений викладач університету», «Відмінник освіти України», неодноразово нагороджувався грамотами та грошовими преміями університету, лауреат премії Мінвузу УРСР за науково-методичну роботу.
Олександренко Віктор Петрович
д.т.н., професор,
декан факультету інженерної механіки
Народився 6 липня 1961 року в м. Свердловську Луганської області. Після закінчення середньої школи в 1978 р. вступив до Київського інституту інженерів цивільної авіації, який закінчив із відзнакою в 1984 р. за спеціальністю «Експлуатація літальних апаратів і двигунів».
З березня по листопад 1984 р. працював інженером-механіком служби паливно-мастильних матеріалів Хмельницького об’єднаного авіазагону, а з грудня вступив з відривом від виробництва до аспірантури Київського інституту інженерів цивільної авіації за спеціальністю 05.02.04 «Тертя і зношування в машинах». Під час перебування в аспірантурі підготував кандидатську дисертацію, яку захистив у 1989 р.
Із 1989 р. працює у Хмельницькому національному університеті на посаді асистента, з 1991 р. – старшого викладача, згодом доцента (1992 р.), кафедри машинознавства. Починаючи з 1995 р. – начальник науково-дослідної частини університету та директор наукового випробувально-експертного центру із сертифікації матеріалів і продукції легкої промисловості та машинобудування. З 2007 р. – професор кафедри машинознавства. З 2010 р. - декан факультету інженерної механіки.
Викладацька робота пов’язана із студентами-механіками. Розробив теоретичний і практичний курси «Деталі машин», «Деталі машин і основи конструювання машин» та «Теорія механізмів і машин» для студентів-іноземців. Основний науковий напрямок – фізико-хімічна механіка тертя, зносостійкості та тривалої міцності твердих тіл. За результатами наукових досліджень підготовив і в 2006 р. захистив докторську дисертацію. Автор більше 70 наукових праць, у тому числі монографії.
Нагороджений знаком «За наукові досягнення» Міністерства освіти і науки України, переможець обласного конкурсу науково-дослідних робіт (2007 р.) у номінації «Фундаментальні дослідження».
Стечишин Мирослав Степанович
д.т.н., проф.
Народися 6 січня 1951 р. в с. Могзон Читинської області. У 1973 році закінчив з відзнакою Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти». Працював інженером-технологом-нормувальником інструментального цеху Мукачівського верстатобудівного заводу, старшим інженером НДС, викладачем кафедри загальнотехнічних дисциплін Тернопільського державного педагогічного інституту. У 1978–80-х рр. працював ст. інженером, головним інженером управління ремонту Тернопільської облсільгосптехніки.
У 1980 р. вступив до очної аспірантури Київського технологічного інституту харчової промисловості на кафедру металознавства та технології машинобудування, яку закінчив в 1983 р. і захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
Із 1985 р. працює в Хмельницькому національному університеті асистентом, старшим викладачем, доцентом, а з 1998 р. – професором кафедри машинознавства. У 1998 р. захистив докторську дисертацію. За час роботи в університеті викладав курси «Деталі машин», «Основи конструювання машин», «Підіймально-транспортні машини»; поставив курси «Процеси і апарати харчових виробництв», «Конструювання і розрахунок обладнання харчових виробництв», «Основи проектування підприємств харчової промисловості». З 2000 р. завідує секцією кафедри «0бладнання переробних і харчових виробництв».
Основний науковий напрямок – розробка на базі теоретичних і експериментальних досліджень наукових основ і методів оцінки довговічності при корозійно–механічному зношуванні металів, підвищення надійності та довговічності роботи деталей технологічного обладнання з використанням сучасних ресурсозберігаючих технологій поверхневого зміцнення.
Опублікував біля 170 наукових праць, з яких 1 монографія, 18 науково-методичних розробок, 4 авторських свідоцтва (патенти) на винаходи.
Шалапко Юрій Іванович
д.т.н., доц.
Народився 31 січня 1964 р. в м. Хмельницькому. У 1986 р. закінчив з відзнакою Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування і отримав диплом інженера за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти».
Після служби в армії (1986–1988 рр.) розпочав свою трудову діяльність інженером науково-дослідного сектору цього ж інституту. Педагогічну діяльність почав у 1989 році на кафедрі машинознавства. У 1990 році вступив в очну аспірантуру при інституті і в 1993 році захистив кандидатську дисертацію за двома спеціальностями ? тертя та зношування в машинах і матеріалознавство в машинобудуванні.
Із 1996 р. завідувач школою механіки та інформатики при механічному факультеті Хмельницького технологічного університету Поділля. У 2000 р. отримав звання доцента і був призначений на посаду начальника Науково-експериментального центру. За цей період на базі центру були підготовлені та захищені 5 кандидатських дисертацій, захищена одна докторська дисертація і одна підготовлена до захисту.
У 2004 р. вступає в очну докторантуру при Хмельницькому національному університеті, де працює над докторською дисертацією на тему «Еволюційні моделі фретинг-процесу у номінально-нерухомому фрикційному контакті», яку успішно захистив у квітні 2009 р. Одночасно продовжує викладацьку роботу на кафедрі машинознавства. У різний час викладав дисципліни «Теорія машин і механізмів», «Деталі машин», «Механіка», «Основи теорії коливань та віброзахист», «Технологічні основи електрохімічних фізичних методів обробки».
Автор більше 70 наукових праць, у т. ч. 5 авторських свідоцтв на винаходи та патентів.
Білецький Олександр Олександрович
к.т.н., доц.
Народився 18 січня 1939 року в м. Одеса. У 1956 р. закінчив середню школу в м. Рогатині Івано-Франківської області та в цьому ж році вступив до Українського поліграфічного інституту ім. Ів. Федорова, який закінчив у 1961 р. за спеціальністю «Поліграфічні машини» та отримав кваліфікацію інженера-механіка.
Із 1961 до 1967 року працював у СКБ «Поліграфмаш» (м. Одеса) інженером-конструктором ІІ, а згодом І категорії. У цей період обирався депутатом двох скликань Іллічівської районної ради м. Одеси та закінчив у 1965 р. без відриву від виробництва Одеський політехнічний інститут за спеціальністю «Радіотехніка», здобувши кваліфікацію радіоінженера.
Із вересня 1967 р. перейшов на викладацьку роботу в Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування, працюючи асистентом, старшим викладачем на кафедрі інженерної графіки, а з 1971 р. старшим викладачем кафедри «Машини і апарати легкої промисловості».
У 1972 р. вступив з відривом від виробництва в аспірантуру при кафедрі «Поліграфічні машини» Українського поліграфічного інституту ім. Ів. Федорова. По закінченні аспірантури з 1975 р. до теперішнього часу працює на кафедрі машинознавства Хмельницького національного університету (ХНУ) на посадах: асистента, старшого викладача, а з 1983 р. – доцента. У 1980 році захистив дисертацію на тему «Дослідження пристроїв для зрівноваження надлишкових навантажень і вибірки зазорів у кулачково-важільних механізмах» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «Машинознавство і деталі машин».
Протягом багатьох років роботи в ХНУ брав участь у виконанні госпдоговірних та держбюджетних робіт, очолював групу аналізу успішності університету, методично забезпечував навчальний процес із дисциплін кафедри. Нагороджувався Почесними грамотами, йому присвоєно звання «Відмінник освіти України».
Науковий напрямок – «Механіка циклових шарнірно-важільних і комбінованих механізмів». Опублікував 54 науково-методичні праці, у тому числі навчальний посібник.
Харжевський В’ячеслав Олександрович
к.т.н., доц.
Народився 27 травня 1979 р. в м. Хмельницькому. У 2001 р. закінчив з відзнакою Технологічний університет Поділля і здобув кваліфікацію магістра зі спеціальності «Технологія машинобудування».
Під час навчання в університеті з 2 курсу займався студентською науковою роботою, брав участь у всеукраїнських та міжнародних студентських олімпіадах та конкурсах, зокрема у 1999 та 2000 рр. займав 2 місце у Всеукраїнській олімпіаді з систем автоматизованого проектування (САПР) та комп’ютерного моделювання у машинобудуванні, а в 2001 р. – 1 місце на олімпіаді та 1 місце у міжнародному заочному Internet-турі олімпіади.
Із 1997 р. працював у науково-дослідному секторі університету, брав участь у трьох держбюджетних науково-дослідних роботах на посадах від лаборанта (2 курс університету) до старшого наукового співробітника, відповідального виконавця (2006 р.).
Із 2001 р. працює на викладацькій роботі в університеті. У 2002 р. вступив у аспірантуру з відривом від виробництва. Через 1,5 роки представив у спеціалізовану вчену раду кандидатську дисертацію, яку успішно захистив. У 2004-2005 рр. – старший викладач, а з 2005 р. працює на посаді доцента кафедри машинознавства. На протязі 2004-2006 рр. був стипендіатом Кабінету Міністрів України як успішний молодий учений. У 2006 р. пройшов курс навчання у Москві у компанії SolidWorks Russia щодо роботи з системою комп’ютерного моделювання SolidWorks. З того часу займається впровадженням системи SolidWorks та систем інженерного аналізу COSMOS у навчальний процес інституту механіки та інформатики. Викладає курси: «Деталі машин», «Математичні моделі інженерних задач», «Пакети прикладних програм», «Сучасні мови програмування».
Автор більше 20 наукових та науково-методичних робіт, у т.ч. 2 патентів на винаходи та авторського свідоцтва на комп’ютерну програму «Синтез важільних механізмів».
У 2007 р. отримав вчене звання доцента по кафедрі машинознавства. У 2008 році нагороджений почесною грамотою Міністерства освіти та науки України. У 2009 р. – лауреат премії Хмельницької обласної ради: 1 місце в обласному конкурсі науково-дослідних робіт в номінації «Наукові розробки молодих вчених».
Лук'янюк Микола Васильович
к.т.н., доц.
Народився 14 травня 1948 р. в с. Заруддя Ружичнянського (нині Красилівського) району Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області. У 1966 р. закінчив Западинецьку середню школу і розпочав трудову діяльність слюсарем паровозного депо станції Гречани, де працював до призову на флот. У період 1967–1970 р.р. – служив в військово-морському флоті, де з відзнакою закінчив Севастопольську школу підводного плавання і був направлений на атомний ракетний підводний крейсер (Північний флот). Учасник двох бойових походів. Службу закінчив на посаді боцмана корабля.
Із 1970 по 1972 рр. працював слюсарем, наладчиком, інженером Хмельницького радіотехнічного заводу. З 1972 по 1974 рр. – наладчик на заводі «Катіон», м. Хмельницький. У 1974 р. вступив на підготовче відділення Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування, який закінчив з відзнакою в 1980 р. за спеціальністю «Машини і апарати легкої промисловості». Під час навчання був нагороджений нагрудним знаком ЦК ВЛКСМ і Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР «За отличную учебу» та золотою медаллю всесоюзного конкурсу «За лучшую научную студенческую работу», був комісаром обласного штабу студентських будівельних загонів.
Із 1980 року працював в Хмельницькому технологічному інституті побутового обслуговування на посадах асистента, старшого викладача, доцента. У 2001 р. закінчив Технологічний університет Поділля за спеціальністю «Практична психологія». У 1995 році захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «Тертя та зношування в машинах».
Паралельно з викладацькою роботою активно займається художньою самодіяльністю. У 1977 році був одним із ініціаторів створення Студентського театру естрадних мініатюр «Юмодес», яким керує до нині. У 1985 р. колективу театру було присвоєно почесне звання «Народний». За період з 1977 р. СТЕМ «Юмодес» більше 50 разів ставав лауреатом та переможцем чисельних обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних фестивалів. З 1989 р. є президентом клубу КВН університету. За цей період багато команд університету ставали переможцями чемпіонатів міста Хмельницького, Хмельницької області, Подільського та Західного регіонів, України.
Автор 40 наукових публікацій, із них: 7 методичних вказівок, 1 авторське свідоцтво на винахід. Дипломант ІV-го обласного конкурсу науково-дослідних робіт, лауреат премії Хмельницької обласної ради. Нагороджений дипломом Секретаріату союзу письменників СРСР. Лауреат ІІ-го та ІІІ-го Всесоюзних фестивалів народної творчості, лауреат І – ІІІ Всеукраїнських фестивалів самодіяльних художніх колективів профспілок. Нагороджений почесною грамотою ЦК ЛКСМ України. За багаторічну сумлінну працю двічі був нагороджений Почесною грамотою МОН України.
Медведчук Неля Казимирівна
к.т.н., доц.
Народилася 26 жовтня 1964 р. в смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області. У 1982 р., після закінчення середньої школи, розпочала свою трудову діяльність оператором в Летичівському районному вузлі зв’язку.
У 1983 р. вступила на механічний факультет Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування, який закінчила в 1988 р. за спеціальністю «Машини і апарати легкої промисловості» і була направлена на роботу в м. Вінниця, де працювала інженером в конструкторському бюро Вінницького обласного побутового управління. У 1991 р. була направлена на навчання до аспірантури Технологічного університету Поділля, яку успішно закінчила в 1994 р. захистом кандидатської дисертації. Була стипендіатом кабінету Міністрів України як молодий учений.
З 1993 р. працює в Хмельницькому національному університеті на посадах асистента, старшого викладача, доцента. У 1998 р. присвоєно вчене звання доцента кафедри машинознавства.
Автор більше 30 наукових і науково-методичних робіт. Брала участь в багатьох науково-дослідних робіт, які виконувалися на кафедрі. Під її керівництвом студенти успішно займаються науковою роботою, яка переростає у дипломні проекти. Відповідальна за наукову роботу кафедри.
Медведчук Н.К. бере участь у громадському житті університету. Була організатором однієї з команд КВН механічного факультету. Довгий час працювала вченим секретарем механічного факультету, а з 2007 р. обіймає посаду заступника декана заочного факультету № 1, є координатором ECTS на факультеті.
Марченко Максим Васильович
к.т.н., старший викладач
Народився 5 квітня 1983 р. в м. Хмельницькому. Після закінчення в 2000 р. із золотою медаллю загальноосвітньої школи вступив на факультет інженерних та інформаційних технологій Технологічного університету Поділля. Під час навчання працював техніком науково-дослідного сектору університету. У 2005 р. отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Обладнання переробних і харчових виробництв» та здобув кваліфікацію інженера-механіка.
Протягом 2004-2006 рр. навчався на факультеті довузівської та післявузівської підготовки Хмельницького національного університету за спеціальністю «Економіка підприємства», після закінчення якого йому було присвоєно кваліфікацію спеціаліста з економіки підприємств.
Навчаючись в 2005-2008 рр. в аспірантурі Хмельницького національного університету за спеціальністю «Машинознавство» підготував дисертаційну роботу, яку захистив у 2009 році.
Автор 14 наукових робіт.
Викладає курси: «Технологічне обладнання харчових виробництв», «Теплохолодотехніка», «Основи САПР», «Основи науково-технічної творчості», «Деталі машин», «Персональні комп'ютери та пакети прикладних програм».
У 2010 р. – переможець VI обласного конкурсу науково-дослідних робіт в номінації «Фундаментальні науково-дослідні роботи».
Береговий Іван Микитович
старший викладач
Народився 9 січня 1937 р. в с. Малий Букрин Київської області. Після закінчення середньої школи в 1955 р. вступив до Львівського лісотехнічного інституту, який закінчив з відзнакою в 1964 р. за спеціальністю «Машини і механізми лісової промисловості та лісового господарства» з присвоєнням кваліфікації інженера-механіка. У період з 1957 р. по 1960 р. проходив службу в армії. Після закінчення інституту працював головним механіком Іванофранківського навчально-дослідного лісгоспзагу Львівської області. З 1966 р. по 1968 р. працював технологом і майстром інструментальної дільниці механічного цеху заводу фототелеграфної апаратури в м. Львові.
У 1968 р. зарахований на посаду асистента кафедри «Технологія машинобудування».
У 1970–1973 рр. навчався в аспірантурі Львівського лісотехнічного інституту, після закінчення якої за направленням Міністерства освіти України зарахований асистентом кафедри «Деталі машин і ТММ» Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування. де працює старшим викладачем до цього часу. Брав участь у створенні матеріально-технічної бази кафедри, а також у виконанні науково-дослідних робіт за госпдоговірною тематикою кафедри. Автор 33 науково-методичних праць, з яких три авторських свідоцтва.
Терещенко Василь Петрович
старший викладач
Народився 1 лютого 1978 р. в м. Хмельницькому. У 1995 р. закінчив ЗОШ № 22, після якої вступив в Технологічний університет Поділля на спеціальність «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування» та здобув у 1999 р. кваліфікацію бакалавра з інженерної механіки, а в 2000 р. – магістра.
Після закінчення університету вступив до аспірантури при Технологічному університеті Поділля на спеціальність 05.02.04 – тертя та зношування в машинах. Навчаючись в аспірантурі, почав працювати асистентом кафедри машинознавства (2003 р.), а з 2004 р. старшим викладачем кафедри, де викладає такі дисципліни для спеціальності «Обладнання переробних і харчових виробництв»: «Основи розрахунку конструктивних елементів обладнання харчових виробництв», «Експлуатація та обслуговування обладнання харчових виробництв», «Монтаж, діагностика та ремонт обладнання харчових виробництв», «Технологічне обладнання галузі харчових виробництв», організовує всі види практик студентів для цієї спеціальності.
Автор 12 наукових праць, у т.ч. 2 авторських свідоцтв. Дипломант ІV-го обласного конкурсу науково-дослідних робіт, лауреат премії Хмельницької обласної ради.
Педан Валентина Миколаївна
старший викладач
Народилася 17 жовтня 1951 р. в м. Проскурів (нині Хмельницький). Після закінчення в 1968 р. загальноосвітньої школи вступила в Хмельницький технологічний інститут побутового обслуговування, який закінчила в 1973 році за спеціальністю «Обладнання підприємств легкої промисловості та побутового обслуговування», здобувши кваліфікацію інженера-механіка. З 1973 року — старший лаборант, з 2003 р. — викладач, а з 2008 р. – старший викладач кафедри машинознавства. Викладає курс «Обладнання підприємств громадського харчування», веде лабораторні, практичні заняття та курсове проектування з «Теорії механізмів і машин» та «Прикладної механіки». Відповідає за діловодство, рейтингове оцінювання ПВС і НС та науково-методичну роботу кафедри, виконує обов’язки секретаря кафедри. Співавтор восьми навчально-методичних розробок.
Жеребецький Віталій Володимирович
інженер
Народився 28 квітня 1976 р. в с. Гаї-за-Руда Зборівського району Тернопільської області. У 1991 р., після закінчення середньої школи в м. Зборів, вступив у Технічний коледж при Тернопільському приладобудівному інституті, який закінчив у 1995 р. за спеціальністю «Радіоелектронного апарат-обладнання». У 1995 – 2000 рр. навчався в Національному університеті Поділля, де здобув спеціальність «Виробництво радіоелектронних засобів».
Після закінчення навчання до 2003 р. працював інженером на кафедрі міжнародної інформації, а далі – інженером кафедри машинознавства, де відповідає за технічне забезпечення кабінету автоматичного проектування. Працює над кандидатською дисертацією на тему: «Кінематичний синтез просторових важільних механізмів із зупинкою вихідної ланки на базі кривошипно-повзунного механізму». За темою дисертації опублікував 3 наукові статті.
Головко Олена Володимирівна
інженер
Народилась 19 квітня 1982 р. в м. Хмельницькому. У 1999 р., після закінчення середньої школи, вступила до Хмельницького технологічного університету Поділля на спеціальність технологія машинобудування. Після закінчення в 2004 р. університету працювала техніком науково-дослідного сектору цього ж університету. У 2005 р. переведена на посаду інженера кафедри машинознавства, де відповідає за програмне забезпечення кабінету автоматичного проектування, а також виконує обов’язки секретаря комісії рейтингового оцінювання ПВС і НС університету. Має 3 наукові праці, присвячені рейтинговому оцінюванню.
Сіренко Володимир Митрофанович
зав. лабораторіями
Народився 27 вересня 1947 р. в м. Проскурів (нині м. Хмельницький). Після закінчення школи № 20 у 1962 р. вступив у ПТУ № 15 м. Гур’ев, після закінчення якого у 1964 р. працював машиністом бульдозера на будівництві Казалінського гідровузла. Після служби в армії (1965 – 1969 рр.) працював: 1969 – 1971 рр. – машиністом автогрейдера в БУМ м. Хмельницького, 1971 – 1972 рр. – машиністом автоскрепера в м. Чечерськ, Гомельської області, 1972 – 1979 рр. – машиністом автогрейдера. У 1974 р. без відриву від виробництва закінчив Новоушицький технікум механізації сільського господарства і здобув кваліфікацію «Технік-механік». З 1979 р. по 1981 р. працював завувачем майстерні дільниці механізації тресту «Спецкомунбуд». У період з 1981 р. по 1994 р. майстер виробничого навчання кафедри деталі машин і теорії механізмів, а з 1994 р. завідувач лабораторіями кафедри машинознавства університету.
Школяр Юлій Іванович
старший лаборант
Народився 2 січня 1942 року в с. Павликівці Волочиського району Хмельницької області в селянській сім’ї. У 1958 р. закінчив середню школу. Після закінчення курсів токарів при МТС розпочав свою трудову діяльність в колгоспі с. Павликівці. У 1962-64 рр. служив в армії. З 1965 р. до 1995 р. працював слюсарем-наладчиком VI розряду на Хмельницькій шкіргалантерейній фабриці. З 1995 р. працює ст. лаборантом кафедри машинознавства.
Нагороджений орденом «Трудової слави» ІІІ ступеня, почесними грамотами. Має 75 рацпропозицій.